Жадання

Жада́ння, -ня, с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. К. Іов. 13. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути. МВ. II. 164.

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖАДА́ННЯ, я, с.

1. Внутрішнє прагнення, потяг до здійснення чого-небудь. Часом в їй було жадання незмірне покинути й дім той, і Павла — усе, що доти вона знала і бачила (Вовчок, І, 1955,469); Та досі жадання панства Торських були скромні, хоч і йшли звільна та постійно все вгору (Фр., VII, 1951, 41); Хвалю я в людях рух і дію, Жадання, прагнення хвалю (Воронько, Поезії, 1950, 62); // Висловлене ким-небудь побажання, прохання; чиясь воля. Швидко після того довелося мені те жадання Мартине задовольнити (Мирний, IV, 1955, 339); Ученик радо сповнив се жадання (Фр., IV, 1950, 159).

2. Нестримне почуття любові; пристрасть. Вона сама любила Гната, і десь у далекому закуточку серця ворушилась згода на Гнатове жадання (Коцюб., І, 1955, 49); Параска-Роксолана, бач, сама й мріяла про те, щоб розділити свою постіль.. з молоденьким сотником, бо ж задля тої ласухи жадання тіла часом були.. дужчими від поривів душі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 456).

ЖАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех.

1. Відчувати потребу в чому-небудь, прагнути до здійснення чогось, до оволодіння чимось; бажати, хотіти. — Я собі кращого зятя не жадаю, панове ласкаві! (Марко Вовчок, I, 1955, 210); Виснажені тривалою війною, Росія і Польща жадали миру (Історія УРСР, I, 1953, 283).

2. Виражати які-небудь побажання, зичити кому-небудь щось. [Палажка:] Така вже змалку зародилася, — добра нікому не жадає (Панас Мирний, V, 1955, 220); Як хочеться долі і другим жадати, — Тоді пам'ятайте про мене згадати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 424).

3. Домагатися чого-небудь у когось; просити що-небудь. Поставив [боярин] на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Ви наговорили мені стільки незрозумілого й таємного страхіття, що просто-таки налякали мене.. Я жадала б пояснень (Юрій Смолич, I, 1958, 51).

4. Відчувати до кого-небудь нестримне почуття любові.

Ілюстраціїї

Словник відмінків

відмінок однина множина називний жада́ння жада́ння родовий жада́ння жада́нь давальний жада́нню жада́нням знахідний жада́ння жада́ння орудний жада́нням жада́ннями місцевий на/у жада́нні, жада́нню на/у жада́ннях кличний жада́ння* жада́ння*

Словник синонімів

БАЖА́ННЯзвичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯрідше,ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬпідсил.,ЖАГА́підсил. поет.;ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка - грубо-хтивий статевий потяг). І вона [Антоніна] тікала од нього [Івана], залишивши в ньому бажання (М. Коцюбинський); Задля тої ласухи жадання тіла часом були.. дужчими від поривів душі (О. Ільченко); Тут же за столом і дружина його з сестрою, гарненькою восьмикласницею Люсею, об’єктом гарячої пристрасті.. студентка Мандрики (А. Головко); [Маріквіта:] Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка); Я так мов бачу, Христофоре, Як ти зійшов із корабля, Як під ногами, наче море, Гойдалася чужа земля; Як череваті лицеміри Хвалу пречистій воздали І як дівча червоношкіре Вони із хіті розп’яли (Д. Павличко).