Ремствувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ремствувати, -вую, -єш, гл. Роптать, быть недовольнымъ, претендовать. Уся громада стала на його ремствувати. Тяжко і скрутно їм жилось, але ніколи на се не ремствували. Грин. II. 152.

Сучасні словники

РЕ́МСТВУВАТИ – виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, нарікати на когось, щось.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Власне, нема чого ремствувати й сердитися на колишніх товаришів та друзів, вони просто залякані. Слободою он не перестають ширитися різні поголоски, страшні й лиховісні: паламаришин семінарист, мовляв, проти бога й царя, душогуб, стріляв у якогось губернатора, але не вцілив, з глузду зсунувся. (Микола Сиротюк «Забіліли сніги»)--Олена Сергіївна (обговорення) 10:51, 16 жовтня 2018 (EEST)https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=266

Зовнішні посилання