Певне

Пе́вне, нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318.

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЕВНО, рідше ПЕВНЕ.

1. Присл. до певний. Чи був в генерал-губернаторському домі театр за часів Котляревського — не можу Вам певне сказати (Панас Мирний, V, 1955, 408); Втім гляну, поміж ломами іде спокійно, певно, в простій кафтапині робітник (Іван Франко, XIII, 1954, 130); — Мав би я силу, то враз і душі б тебе, й віку позбавив І відіслав би в оселю Аїда так певно, як певно Те, що вже ока не зцілить тобі й сам землі потрясатель (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 169); — Катре! — кажу їй: — чи ти знаєш певно, що Яків тебе любить? (Марко Вовчок, I, 1955, 213); Василь поплескав долонею по гарячому металу трактора. — Тепер усе піде по-іншому. Вже тепер можемо сказати цілком певно: плакали межі на куркульських ланах! (Олександр Довженко, I, 1958, 83); Що у нього не могло вилитися в слова, лише боліло, розпирало груди в німім жалю, друг його виповідав з натиском і жаром, ясно і певно (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 31); — У мене не витягнуть! — сказав батько певно, але ще й поверх піджака намацав рукою гроші (Андрій Головко, II, 1957, 120); // у знач. присудк. сл. — Коли так свідчите, то й оддаймо йому [Грицькові] гроші ції, — сказав Карпо. — Підемо всі втрьох до його, певніше воно й поважніше буде, як усі з їм говоритимемо (Борис Грінченко, II, 1963, 353); Він урядовець, лояльний урядовець. Він зараз доніс би в поліцію. Це певне... це зовсім певне... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 408); — Уже як стражник казав оте Омелькові, то то вже певно (Панас Мирний, IV, 1955, 374).

2. у знач. вставн. сл. Уживається для вираження можливості, ймовірності чого-небудь і відповідає знач. слів мабуть, очевидно. Ми заспівали, розійшлись.. Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А може й те... Та де? Якими? І заспіваємо яку? Не тут і, певне, не такими! І заспіваєм не таку! (Тарас Шевченко, II, 1963, 240); Як не чесав [дід] волів, то, певно, майстрував коло старого ярма або коло старого плуга (Василь Стефаник, I, 1949, 112); Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, Натрапив я на книжку записну.. Собі самому нагади якісь, За того часу, певно, зрозумілі (Максим Рильський, II, 1960, 324).

3. у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження висловленої думки і відповідає знач. слів звичайно, напевно. — Але умова, Павле Макаровичу, — ви книжки не зачитуєте. — Ну, певно ж (Андрій Головко, II, 1957, 489); — Не виходить, Іване Володимировичу. Всі ваші морозостійкі сорти, виявляється от, — труба. — Де, на Уралі? А певно, померзнуть (Олександр Довженко, I, 1958, 490).

Відмінювання

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина Н. пе́вний пе́вна пе́вне пе́вні Р. пе́вного пе́вної пе́вного пе́вних Д. пе́вному пе́вній пе́вному пе́вним З. пе́вного (іcт.) пе́вний (неіст.) пе́вну пе́вне пе́вних (іст.) пе́вні (неіст.) О. пе́вним пе́вною пе́вним пе́вними М. пе́внім пе́вному пе́вній пе́внім пе́вному пе́вних

Значення

1.чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування. 2.який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний ◆ немає прикладів застосування. 3.точно визначений, визначуваний ◆ немає прикладів застосування. 4.виділений, призначений для чого-небудь ◆ немає прикладів застосування. 5.дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного ◆ немає прикладів застосування. 6.який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається в чомусь; упевнений ◆ немає прикладів застосування. 7.який вірить у свої сили, свої можливості ◆ немає прикладів застосування. 8.який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний ◆ немає прикладів застосування. 9.який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний ◆ немає прикладів застосування. 10.який заслуговує повного довір'я, на якого можна покластися; вірний ◆ немає прикладів застосування. 11.незмінний, постійний ◆ немає прикладів застосування. 12.який з необхідністю випливає з обставин, що склалися; неминучий ◆ немає прикладів застосування. 13.точно не визначений; якийсь ◆ немає прикладів застосування. 14.деякий, незначний ◆ немає прикладів застосування.