Бубонець

Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. ІІІ. 67). Ум. Бубончик. Чуб. IK 348.

Сучасні словники

1. Бубоне́ць — брязкальце або дзвоник, що має форму порожньої металевої кульки із шматочками металу всередині. В історії людства мали різньоцільове призначення. Шумовий ударний інструмент.
2. БУБОНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки з шматочками металу всередині. Помчали коні, мов навіжені, гримлячи бубонцями (Шиян, Гроза.., 1956, 243).