Бубонець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:53, 15 жовтня 2018; Rvromanchuk.fpmv18 (обговорення • внесок)
Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. ІІІ. 67). Ум. Бубончик. Чуб. IK 348.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Сучасні визначення
- Бубоне́ць — брязкальце або дзвоник, що має форму порожньої металевої кульки із шматочками металу всередині. В історії людства мали різньоцільове призначення. Шумовий ударний інструмент.
- БУБОНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки з шматочками металу всередині. Помчали коні, мов навіжені, гримлячи бубонцями (Шиян, Гроза.., 1956, 243).
