Квоктуха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:53, 15 жовтня 2018; Ovmazurok.pi14 (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
КВОКТУ́ХА, и, жін., розм. Те саме, що квочка 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 137
квоктуха — и, ж., розм. Те саме, що квочка I … Український тлумачний словник
квоктуха — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
КВОКТАТЬ — КВОКТАТЬ, квохтать новг., пск., южн. клоктать пермяц. клохтать; квокать пск., твер. о курах: особым криком проситься на яйца и тем же криком сзывать, водить цыплят. Зверок бурундук квокчет, клокчет перед погодой. | Стонать, охать; ворчать,… … Толковый словарь Даля