Двуличний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Двуличний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. Ном. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним. Шевч. 285.