Гозеро

Гозеро, -ра, с. = Озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила. Грин. II. 79. (Острожск. у.).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

О́ЗЕРО, а, сер. 1. Природна або штучна заглибина, заповнена водою. Десь за комишами в озері крякають жаби, гуде бугай...(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); В дельті Сирдар'ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо.., комарі були справжньою божою карою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 343); * Образно. Ми сидимо в кімнаті по вечері, Не світимо.. Лиш підкидаєм у коминок дров, — І плинемо по озері розмов (Максим Рильський, I, 1960, 170); Міжгір'я біліли внизу, затоплені молочними озерами туманів (Олесь Гончар, III, 1959, 125); * У порівняннях.Очі дівочі, усміхнені, сині, наче озера ясні (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 278). 2. перен. Велика кількість якої-небудь рідини. Піт обливає його всього, градом виступає на жирному виду, цілими озерами збирається під очима (Панас Мирний, I, 1954, 292); Ніч над пожарищем голову схилила, дівчина загнала в окупанта вила. Там крові озера, б'ється люд завзято, кинув в офіцера піонер гранату (Володимир Сосюра, II, 1958, 244). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 653.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Гозеро, -ра, с. = озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила. Грин. II. 79. (Острожск. у.).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Гозеро, ра, с. = Озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила. Грин. II. 79. (Острожск. у.). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 299.

О́ЗЕРО, а, с.

1. Природна або штучна заглибина, заповнена водою. Десь за комишами в озері крякають жаби, гуде бугай… (Коцюб., І, 1955, 179); В дельті Сирдар’ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо.., комарі були справжньою божою карою (Тулуб, В степу.., 1964, 343); * Образно. Ми сидимо в кімнаті по вечері. Не світимо.. Лиш підкидаєм у коминок дров, — І плинемо по озері розмов (Рильський, І, 1960, 170); Міжгір’я біліли внизу, затоплені молочними озерами туманів (Гончар, III, 1959, 125); * У порівн. Очі дівочі, усміхнені, сині, наче озера ясні (Гонч., Вибр., 1959, 278). 2. перен. Велика кількість якої-небудь рідини. Піт обливає його всього, градом виступає на жирному виду, цілими озерами збирається під очима (Мирний, І, 1954, 292); Ніч над пожарищем голову схилила, дівчина загнала в окупанта вила. Там крові озера, б’ється люд завзято, кинув в офіцера піонер гранату (Сос., II, 1958, 244). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 653. Озеро, ра, с. Озеро. Хай тобі риба й озеро. Ном. стр. 99. Ум. Озерце, озеречко. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 45. о́зеро (зменшені — озе́рце́, озе́¬ре́чко) — природна або штучна за¬глибина, заповнена водою; у на¬родній пісні озеро — символ господи, подвір’я: «Межи двома бере¬гами вода каламутна, Межи двома озерами рибка баламутна» (рибка тут — дівчина); як озеро оточене берегами, так обійстя огорожею (див.). Хай тобі риба й озеро (М. Номис); Ой, у полі озеречко, там плавало відеречко(пісня). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 413-414.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

озеро -а, с. 1) Природна або штучна заглибина, заповнена водою. 2) перен. Велика кількість якої-небудь рідини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

==Ілюстрації==