Ремст
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:59, 15 жовтня 2018; Aibondarenko.ij18 (обговорення • внесок)
Ремст, -ту, м. Неудовольствіе, претензія. Він на мене ремст має. На нас і на тіх людей мав він великий ремст. Васильк. у.
Зміст
Сучасні словники
НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, сер. Почуття і стан невдоволення ким-, чим-небудь.
Сусанна надулась. Завжди отак. Про неї не дбають. Однак її незадоволення скоро погасло в турботах про Дорку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 372); Улас із почуттям подиву, навіть незадоволення, що йому перебили поїздку додому, пішов до головного корпусу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 59).