Запалювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:45, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Запалювати, -люю, -єш, сов. в. запалити, -лю, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Єв. Мт. XXII. 7. Запалю я куль соломи, не горить палає. Чуб. III. 134. Запалила свічку. Чуб. V. 59. — у грубі, у печі. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. Чуб. — люльку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки. Стор. МПр. 117.
