Пилипівка

Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда. Ном. № 501.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.

1) Різдвяний піст, що триває 40 днів перед Різдвом Христовим; найвищого ступеня досягає в останній Святий вечір, коли кутя має бути пісною; для дівчат у піст втрачаються будь-які надії на заручини. У Пилипівку день до обіду (приказка); Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку (прикмета);

2) За́говини на Пили́півку = Пили́півські (Різдвя́ні) за́говини — останні дні перед Різдвяним постом, коли можна було споживати скоромне; останній після Покрови термін засилання сватів; кінець календарної осені; дні стають коротшими, а ночі довшими; початок молодіжних вечорниць, які тривали до Великодня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

ПИЛИ́ПІВКА, и, ж., розм. Різдвяний піст. — Ти б одружився, сину! На доки його одкладати.. Хіба мало дівчат у селі? Сподобай яку, та поки пилипівка не зайшла, одружися, сину… (Мирний, І, 1949, 338); Обернув [дід] свій гнів на онука: — ..Ану марш у хату, розхристався, наче посеред літа… Тут он у кожусі трясешся, мов пес у пилипівку (Збан., Сеспель, 1961, 303).