Запала
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:44, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Запала, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам’ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину. Чуб. II. 557.