Тишком

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:18, 15 жовтня 2018; Ivverbylo.fpmv18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Тишком, нар. - прикм. дія, що спрямована на замаскування, непомітності іншої дії.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови тлумачить це слово як -ТИ́ШКОМ, присл., розм.

1. Не голосно, без шуму. Два поранені із бою До медсанбату йшли пішком І говорили між собою, Щоб не ятрити ран, тишком (Андрій Малишко, Чотири літа, 1946, 30); Розмовляти тишком.

2. Потай, непомітно, крадькома. [Матрона:] Вони ще й не одно лихо тишком коять (Іван Франко, IX, 1952, 403); Двадцять вісім літ прожив Ігор, а ніколи не носив за пазухою каменюк, ні на кого не нападав тишком (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 313).

Ілюстрації

Злодій.jpeg Націпочках.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=8DE8OExSO5s&t=1s https://www.youtube.com/watch?v=SSa-7N9L8gM

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Tyshkom https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BC