Кіхоть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:01, 14 жовтня 2018; Kvserebrii.fitu18 (обговорення • внесок)
Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Кіхоть, хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 247.
