Із
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:00, 14 жовтня 2018; Vomaliuta.uk17 (обговорення • внесок)
Із, пред. = З. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. Із славного Запорожжя наїхали гості. Шевч. 221.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ІЗ див. з 2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 13.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. Із славного Запорожжя наїхали гості. Шевч. 221.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
із див. з II.
Ілюстрації
|
|
