Чара

Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1) Старовинна посудина для пиття вина. Княжі слуги брязкотіли уполовниками, бігаючи між столами й наливаючи чари вином і медом (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 458); Гостю налив чару, а сам випив пару (Словник Грінченка); // Заздоровна чарка. Слава вам, брати мої поети, В кого серце вірне, як струна! Де б ви не були — зо мною п'єте Чару цю сьогодні ви до дна! (Максим Рильський, II, 1960, 227).

  Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2) перен. Про міру радощів чи горя, що випадав на долю людини. [Тетяна (бере другий келих і подає Свічці):] Здорові пийте, діточки, нехай Солодка й повна буде ваша чара (Іван Кочерга, Свіч. весілля, 1951, 197). ♦ Чара [терпіння] переповнилася див. переповнятися.

  Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 268

3) Ча́ра — старовинна посудина для пиття вина; також заздоровна чарка. Гостю налив чару, а сам випив пару (М. Номис); Кришталева чара, срібнеє дно, пити чи не пити — все одно (пісня).

  Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 634.

4) Чара — польський дворянський герб

  Wikipedia.org

Ілюстрації

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

https://eslovnyk.com/%D0%A7%D0%B0%D1%80%D0%B0