Занедбання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:40, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Занедба́ння, -ня, с. 1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. К. ЧР. 134. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. К. ХП. 114. 2) — себе само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського. К. Бай. 144.
