Шворочка
Зміст
Словник Грінченка
Шво́рочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.
Сучасні словники
Академічник тлумачний словник (1970-1980)
ШВО́РОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до шворка. Тимко кивнув головою і міцно зав'язав шворочки від шапки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 496).
Тонкий мотузок; мотузочок. Найбільший шрам оперізував цілу голову через чоло впоперек. Ніби старий сторож перев'язав собі череп тонкою шворкою (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 138); Окуляри, блиснувши сонцем, скочили з носа і зателіпалися на чорній шворці (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Центр стелі можна визначати за точкою перетину двох шворок, натягнутих навхрест на підлозі з протилежних кутів кімнати (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 96);
МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв’язування або прив’язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. тонкий, недовгий); ШНУР (сплетений з ниток або прядива); ШКЕРТ мор. (тонкий); ВУЖІ́ВКА діал.,УЖВА́ діал. (з лози)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела
https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%88%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0
