Ясокір

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ясокір, -кору, м. Раст. Populus nigra. Вх. Пч. II. 34. См. Осокір. ЯСОКІ́Р, кора, чол., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 180); * У порівняннях. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220).

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

Осокі́р іменник чоловічого роду.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯСОКІ́Р, кора, чол., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 180); * У порівняннях. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220).

Словник синонімів

ОСОКІ́Р (високе листяне дерево родини вербових), ЧО́РНА ТОПО́ЛЯ, СО́КІРрозм.,ОСОКОРИ́НАрозм.,СОКОРИ́НАрозм.,ЯСОКІ́Рдіал.Невдовзі автобусик уже зупинився на комишанській пристані, під осокорами (О. Гончар); Високі чорні тополі, як військо, стояли рядками край дороги (М. Коцюбинський); Тріпоче сокір, сріблом потемнілим знімаючись у вогку далечінь (М. Рильський); Над Михновом запала тиша. Тільки віттям старих осокорин живе невмирущий легіт (М. Рудь); Стрілися знов під сокориною у присмерку (О. Довженко).

Ілюстрації

Осокір1.jpg Осокір2.jpg Осокір3.gif Осокір4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/p/11/658/1

Український тлумачний словник https://ukrainian_explanatory.academic.ru/110663/осокір

Зовнішні посилання