Ясокір

Ясокір, -кору, м. Раст. Populus nigra. Вх. Пч. II. 34. См. Осокір. ЯСОКІ́Р, кора, чол., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 180); * У порівняннях. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220).

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

Осокі́р іменник чоловічого роду.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯСОКІ́Р, кора, чол., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 180); * У порівняннях. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220).

Ілюстрації

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/p/11/658/1

Український тлумачний словник https://ukrainian_explanatory.academic.ru/110663/осокір