Ясокір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:12, 14 жовтня 2018; Ysshostak.fpmv18 (обговорення • внесок)
Ясокір, -кору, м. Раст. Populus nigra. Вх. Пч. II. 34. См. Осокір. ЯСОКІ́Р, кора, чол., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 180); * У порівняннях. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Орфографічний словник української мови
осокі́р іменник чоловічого роду.
Ілюстрації
|
|
|
|
