Копистка
КОПИСТКА,-ки, ж. Дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь. Хапаючись, так повернула Мелашка кописткою в горшку, що вона зав'язла в густій лемішці, хруснула й переломилась. Н.-Лев., II, 1956, 324. Розчин старанно перемішують дерев'яною кописткою, щоб грудочки добре розтерлися. Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94.
Сучасні словники
- МІША́ЛКА — предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось.
- МІСИ́ЛКА — машина, пристрій для змішування, перемішування.
- КОПИ́СТКА — дерев’яна лопатка для розмішування чогось.
- Терешко довго слухав лайку мовчки, але коли Калашник не спинявся і вже намагався потягти його мішалкою, він не стримався і щось відповів.(Г. Епік). Антошик відразу побачив у своїй уяві інший шлях доставки розчину, його прямо з мішалок треба наливати в спеціальні утеплені скриньки і закритими доставляти їх аж до мулярів.(М. Ю. Тарнавський). Вона сіла долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і, хапаючись, так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій лемішці, хруснула й переломилась. (І. Нечуй-Левицький).
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=0E0DQBw3Y9A
Джерела та література
Копистка.Словник української мови
Копистка.Український тлумачний словник
Копистка.Орфографічний словник української мови
Копистка.Всесвітній словник української мови