Бігунець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:18, 13 жовтня 2018; Dobobkova.fpmv18 (обговорення • внесок)
Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116. 3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. Бігунчик.
Зміст
Сучасні словники
Бігунець- розм. Дитина того віку, коли вона починає самостійно ходити, бігати.