Замірати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:33, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Замірати, -раю, -єш, сов. в. замерти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б’ється, замірає. Чуб. V. 25. Не дай спати ходячому, серцем замірати. Шевч. 224. В мене серце наче замерло. MB. II. 12. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам. Кв. II. 87.
