Замишляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:33, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Замишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. замислити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. Макс. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Грин. III. 84. Мил. 223. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Мил. 213. Годувала дітки да й ким замишляти? Чуб. III. 157. Узяли собі гарну невістку, тепер буде ким замишляти.
