Божевільник
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Людина яка має психічний розлад; психічно хворий. || у знач. ім. божевільний, -ного, ч.; божевільна, -ної, ж. Психічно хвора людина. || Який виражає божевілля. Нерозсудливий, нерозважливий. || Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.).
Термін
Божевілля це є психічний розлад, також називається захворювання(застаріле Душевні хвороби) — діагностовані за допомогою фахівця в галузі психічного здоров'я більш стійкі, стабільні психопатологічні стани, в основі яких лежать складні патологічні функціонально-структурні (нейрообмінні, нейромедіаторні, дистрофічні, диструктивні) процеси як в центральній нервовій системі так і в усьому організмі, характеризуються порушенням психічної діяльності людини і призводять до страждань або порушення здатності функціонувати в житті, і являють інтерес для клінічної психіатрії, в тому числі її відділів, таких як діагностика, лікування, профілактика, дослідження етіології і патогенезу.