Нікчемниця

Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. 2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках НІКЧЕ́МНИЦЯ, і, жін., зневажл.

1. Жіночий рід до нікчемник.

2. перен. Те, що не заслуговує на увагу, ні для чого не придатне. [Влас:] Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 424.

Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн.

НІКЧЕ́МА, и, чол. і жін., зневажл. Ні на що не здатна людина. А цей Гузир може подумати, що він справді нікчема і нічого не зуміє зробити (Іван Микитенко, II, 1957, 331); Вона пиляла сина весь час. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423.

Ілюстрації