Замет
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:31, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Заме́т, -ту, м. 1) Сугробъ, заносъ снѣжный. Через пеньки, заметами біжить, ледве дише. Шевч. 88. 2) Плоскія, горизонтально лежащія бревна, которыя обоими концами вставляются в ґари двухъ столбовъ, составляя такимъ образомъ часть стѣны. Кіевск. и Подольск. г. 3) В-замет. Подрядъ. Питались всяких знахурок, так зрадниці в замет брехали і тільки боки напихали, та заливались од чарок. Мкр. Г. 11.
