Сутеніти, -ніє, гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. НВолын. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.
Тлумачення слова у сучасних словниках