Їден
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:02, 12 жовтня 2018; Y.volynets (обговорення • внесок)
Їде́н, їдна, -не́. Одинъ. Чи раз, чи два їдна біда. Ном. № 4290. Ум. Їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. НВолын. у.
Педагогічний інститут\Слова 2018
ЇДЕН, їдна, їдне, діал. Один, одна, одне. — Кажуть: «Іден розум добре, а два — лучче». А що не книжка — то й розум (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Треба докопатися. що воно [Михайло] за їден (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 350).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 58.
ЇДЕН, їдна, їдне, діал. Один, одна, одне. - Кажуть: «Їден розум добре, а два - лучче». А що не книжка - то й розум (Коцюб., І, 1955, 451); Треба докопатися, що воно [Михайло] за їден ==(Жур., Вечір.., 1958, 350).==
