Ломіга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:19, 12 жовтня 2018; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Зміст
Словник української мови в 11т.
ЛОМИ́ГА, и, жін., діал. Ломака. [Марта:] А тепер бери ж, мій милий, оцю довгу ломигу та бий мене, щоб я пам'ятала, коли свого чоловіка до дуба в'язала (Степан Васильченко, III, 1960, 116).
Ілюстрації
|
|
