Залюбки
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:28, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Залюбки, нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. Черк. у. На Наталю молодую залюбки дивились. Мкр. Н. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки. МВ. І. 17.