Навірчувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:56, 11 жовтня 2018; Yimaksymenko.fpmv18 (обговорення • внесок)
Навірчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла. Нп. О. 1862. VI. 62.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
