Округло
Округло, нар. Кругло; шарообразно.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
'Округло окру́гло'
I нареч. качеств.-обстоят.
1. Имея закругленные формы.
2. перен. Целостно, соразмерно, завершенно, стройно (о фразе, отрывке литературного или музыкального произведения).
II предик.
1. Оценочная характеристика чего-либо как имеющего округлые формы.
2. перен. разг. Оценочная характеристика чего-либо - фразы, отрывка литературного или музыкального произведения - как целостного, соразмерного, завершенного, стройного.
Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.
ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний.. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Досв., Вибр., 1959, 323); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (Ільч., Вибр., 1948, 40); Федір читав і знову перечитував цього листа, написаного ретельним округлим почерком (Руд., Вітер.., 1958, 428); // Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.). З почуттям власної вищості, з виразом невимовного презирства до того темного хлопства, що так не личив його котячому видові, пан писар округлим рухом звернувсь плечима до громади і.. вступив у канцелярію (Коцюб., І, 1955, 195); Петро згадав мимоволі Степана, дотепного, ловкого Степана, його округлі жести, його красивий голос і пошкодував, що немає з ним товариша (Загреб., Спека, 1961, 77).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Приклади в літературі
Милуючись собою перед трюмо, Геннадій повів округло широким плечем, заграв буграми біцепсів (Вол., Місячне срібло, 1961, 10).
