Щипачок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Щипачок, -чка, м. Ум. отъ щипак.

1) Болѣзненный наростъ (напр. сифилитическій) во рту. Лубен. у.

2) Насѣк. уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 4 87.

3) Насѣк. жужелица, Carabus. Вх. Лем. 487. Ум. Щипачок.