Міщанка

Міщанка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. Міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста. Нп.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах.

Тлумачення, значення слова «міщанка»: МІЩА́НКА, и, жін. Жіночий рід до міщанин. — Мене прозивають міщанкою (вона була донька горожанина таки з того містечка, але тепер уже пані), а за тебе будуть говорити, що купуєш булки по два крейцарі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 190); Напроти доктора на лаві сидять якісь дві жінки, з вигляду крамарки або багаті міщанки (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 412); Ні, ні, моя жінка не якась там міщанка... Це в неї після війни... Це минеться (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 204).

Vseslova. Міщанка

Міщанка Міщанка (польськ., однина mieszczanin — городянин), стан в дореволюційній Росії, що включав різні категорії міських жителів (ремісників, дрібних домовласників, торговців і т.п.). У 14—17 вв.(століття) міщанами називали городян південних і західних російських областей, що входили до складу Литви і Польщі, з 17 ст — жителів смоленських міст. По губернській реформі 1775 (див. Губернія ) до М. відносили людей посадників з капіталом менше 500 крб.

Ілюстрації