Дуплуватий

Дуплуватий, -а, -е = Дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. М. Пр. 105.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДУПЛУВА́ТИЙ, а, е. З дуплами. Зупинився Марко біля дуплуватого дуба, що ріс над горою (Олекса Стороженко, I, 1957, 390). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 437.

.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ДУПЛУВА́ТИЙ, а, е. З дуплами. Зупинився Марко біля дуплуватого дуба, що ріс над горою (Стор., І, 1957, 390). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 437. Дуплува́тий, а, е. = Дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 456.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1дуплуватий — а, е. З дуплами … Український тлумачний словник • 2дуплуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації