Розбійниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:20, 10 жовтня 2018; Yvminder.fitu18 (обговорення • внесок)
Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РОЗБІЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбійник - правило, злодійка (жінка, яка чинить розбій, тобто грабіжник і вбивця, харциза, опришок)
Разом з тим у літературі і народних переказах поширений образ жінки, яка у безвихідній ситуації пішла на порушення порядку і закону, пішла проти влади і гноблення з метою боротьби за справедливість, помсти або допомоги нужденним
- Дозвольте і мені, панове, річ держать! - Тут обізвалася Лисиця. - Розбійницю таку не так судить годиться (Гл., Вибр., 1957, 75);
Засвідчимо, всі на суді засвідчимо, що розбійниця'Жирний текст' хотіла молодицю втопити (Вільде, Сестри.., 1958, 333);
- Образно. Розбійниця сова безшумно вихопила з пташиної зграї одного щиглика собі на вечерю (Коп., Як вони.., 1948, 84).