Тверезий

Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п’яного на язиці. Ном. По-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у. ТВЕРЕ́ЗИЙ, а, е.

1. Не п'яний (про людину, її стан). Ой ти ж мене сватав Не п'яний — тверезий (Павло Чубинський, V, 1874, 160); — Я їх [сватів] і нагодую, й напою. Од мене не поїдуть голодними та тверезими (Нечуй-Левицький, III, 1956, 61); Голову туманив легкий хміль, але Тарас, бажаючи з'явитись на Клавині очі тверезим, глибоко вдихав і видихав повітря (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 174); // Власт. не п'яній людині; такий, як у неп'яної людини. Сьогодні він сидів коло столу й говорив до дружини тверезим голосом (Юрій Яновський, Мир, 1956, 236); Коли зібрались їхати, Іван хотів ще взяти з собою і пляшку горілки для годиться. Та Мар мура розрадив, бо п'яна голова завжди дурніша тверезої (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 206); // рідко. Який не спричиняє сп'яніння; не п'янкий. Геть воду тверезу, Давайте вина (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 70); // у знач. ім. тверезий, зого, чол. Не п'яна людина. Недурно те ж кажуть: що в тверезого на умі, те в п'яного на язиці (Марко Вовчок, I, 1955, 242); Бачачи, що кошовому загрожує велика небезпека, група тверезих кинулась навперейми п'яним (Олександр Довженко, I, 1958, 232). ♦ Дивитися (глядіти, глянути) тверезими очима на кого—що — сприймати, оцінювати кого-, що-небудь правильно, реалістично, критично. [Бабуня:] Стережися, моя доню! Гляди на твою будучину і твоє щастя тверезими очима (Ольга Кобилянська, II, 1956, 331); Пора тверезими очима глянути на цю обманщицю [свободу],.. так улесливу й приємну на перший вигляд (Гнат Хоткевич, I, 1966, 177).

2. Який не вживає спиртних напоїв; непитущий. — Людина він тиха і, якщо порівнювати з іншими, твереза і ввічлива (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 138).

3. перен. Який має здоровий глузд; розсудливий. Спокійна, твереза натура, при тім глибока, здатна до тривких почуваннів [почувань] (Леся Українка, III, 1952, 718); Я добре знаю, що читачі тепер занадто тверезі, позитивні, аби слухать наївну казку (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 15); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня, сіла б із ним в каючок, якби її не штовхало оте.. жадання торкнутися чогось заборонного..? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 243); // Який ґрунтується на розсудливості, здоровому світосприйманні; практичний. Твереза логіка хлопця справила враження на його опонента (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 299); Партія поєднує розумний риск із тверезим розрахунком, справжнє новаторство з використанням уже нагромадженого практичного досвіду (Комуніст України, 2, 1966, 3). ♦ Твереза голова; Тверезий голос — про розсудливу людину. Що нам ті слова мудречі, Що тверезі голоси! Ночування молодечі Нам казали: «Все неси... Все віддай на вжиток люду..» (Павло Грабовський, I, 1959, 397); Нездорова атмосфера в домі після смерті батька.. містично настроювала й таку тверезу голову, як Ольгу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 367); Тверезий розум — розум, здатний сприймати, оцінювати що-небудь правильно, реалістично, критично; розсудливий розум. [Петро:] Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками, — тверезий розум має (Панас Мирний, V, 1955, 184); Стояли в уяві жінка та діти, рідна батьківська хата.. Але тверезий розум весь час нашіптував йому: «Остапе, не розкисай!..» (Андрій Головко, II, 1957, 572).