Із
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:59, 5 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Із, пред. = З. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. Із славного Запорожжя наїхали гості. Шевч. 221.
