Кін
Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Кін, ко́ну, м. 1) Місце, куди кладеться ставка в азартних іграх. 2) Межа, грань. 3) Поставити на кін -- віддати все, що маєш заради примарного шансу на успіх; ризикнути усім.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КІН, кону, ч. 1. Місце, куди кладуть ставку в азартній грі.
Ставити (поставити) на кін що: а) вносити свою ставку в спільну гру. Тут же, розмінявши полтиника, Данько поставив свою долю на кін (Гончар, Таврія, 1952, 67); б) (перен.) ризикувати. Він поставить на кін усе. Воля або смерть... (Коз., Гарячі руки, 1960, 165).
2. Спеціальний майданчик, на якому показують вистави; сцена. Посередині кону хата Степана Реви, котра виходить причілком до авансцени (Кроп., II, 1958, 44); На кін виходять розхвильовані актори (Ю. Янов., IV, 1959, 39).
«Словники України on-line»
відмінок чол. р. множина називний Кін Кі́ни родовий Кі́на Кі́нів давальний Кі́нові, Кі́ну Кі́нам знахідний Кі́на Кі́нів орудний Кі́ном Кі́нами місцевий при Кі́нові, Кі́ні при Кі́нах кличний Кі́не, Кін Кі́ни
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=Кін
