Кін

Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.

Кін, ко́ну, м. 1) Місце, куди кладеться ставка в азартних іграх. 2) Межа, грань. 3) Поставити на кін -- віддати все, що маєш заради примарного шансу на успіх; ризикнути усім.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КІН, кону, ч. 1. Місце, куди кладуть ставку в азартній грі.

Ставити (поставити) на кін що: а) вносити свою ставку в спільну гру. Тут же, розмінявши полтиника, Данько поставив свою долю на кін (Гончар, Таврія, 1952, 67); б) (перен.) ризикувати. Він поставить на кін усе.
Воля або смерть... (Коз., Гарячі руки, 1960, 165).

2. Спеціальний майданчик, на якому показують вистави; сцена. Посередині кону хата Степана Реви, котра виходить причілком до авансцени (Кроп., II, 1958, 44); На кін виходять розхвильовані актори (Ю. Янов., IV, 1959, 39).

Ілюстрації