Забасувати

Забасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Зміев. у.

Сучасні словники

ЗАБАСУВАТИ, ую, уєш, док. Почати басувати (про коней). Цьвохнув Білограй батіжком. Сірий жеребець забасував по кругу (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 46); Коні вдарили копитами об землю і з місця забасували, як змії(Петро Панч, I, 1956, 309).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 17.

Ілюстрації

Див. також

забасувати - дієслово, доконаний вид МАЙБУТНІЙ ЧАС

                ОДНИНА	Курсивний текст                                МНОЖИНАКурсивний текст

1 особа забасую забасуємо 2 особа забасуєш забасуєте 3 особа забасує забасують МИНУЛИЙ ЧАС

                ОДНИНАКурсивний текст	                              МНОЖИНАКурсивний текст

Чоловічий рід забасував забасували Жіночий рід забасувала Середній рід забасувало НАКАЗОВИЙ СПОСІБ

                 ОДНИНАКурсивний текст	                           МНОЖИНАКурсивний текст

1 особа забасуймо 2 особа забасуй забасуйте ДІЄПРИСЛІВНИК Минулий часКурсивний текст забасувавши 1 особа 2 особа 3 особа Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід 1 особа 2 особа Минулий час