Козача
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:55, 9 жовтня 2018; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Зміст
Словник української мови в 11 тт.
КОЗАЧА́, а́ти, с., розм. Дитя козака (у 1-3 знач.). Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Перв., Невигадане життя, 1958, 172).
Ілюстрації
|
|
|
