Бозя

Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). О. 1861. ѴІІІ. 8. 2) Бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: Бозя свариться. Ном. № 564. 3) Піти до Бозі. Пойти въ церковь. Черк. у. Ум. Бозінька.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник:

БО́ЗЯ, і, чол., дит. Те саме, що боженька. Погримала на його [Чіпку] Мотря, налякала, що бозя битиме, коли таке буде робити (Панас Мирний, II, 1954, 51).

Академік:

Бозя: Бо́женька

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]