Завозити

Завозити, -жу, -виш, гл. Затаскать, загрязнить.

Завозити, -жу, -зиш, сов. в. завезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Мет. 246. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Рудч. Ск. І. 25. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх казна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, степ широкий, дорога смутненька, завези мене, сивий коню, де моя миленька. Чуб. V. 241. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чумуШевч. 535.