Женчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:29, 8 жовтня 2018; Mssavina.fpmv18 (обговорення • внесок)
Женчик, -ка, м. Ум. отъ жнець.
ЖЕ́НЧИК, а, чол. Пестл. до жнець. Ой жніте, женчики, обжинайтеся, І на чорную хмару озирайтеся (Думи та історичні пісні, 1941, 168); [Мати:] Ходіте, женчики! вже є полудень (Леся Українка, III, 1952, 237).
