Риболовець

Риболовець, -вця, м. 1) = Рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Нп. 2) = Рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. Риболо́вчик.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РИБОЛО́ВЕЦЬ, вця, чол., розм. Те саме, що риболов 1. — А якого щупака риболовці підсакою витягли!(Михайло Стельмах, I, 1962, 303). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 529.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Рибалки, -ки, м. 1) Рыбакъ. Сам Бог з рибалок апостоли вчинив. Ном. № 10450. 2) Птица: рыболовъ. Пливуть собі та співають; рибалка літає.Шевч. 49. Ум. рибалочка, рибалонька. Шевч. 22. Мет. 19.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Риболовець, вця, м. 1) = Рибалка 1. Ой ви, хлопці, ой ви, риболовці, закидайте сіти через бистрі ріки. Н. п. 2) = Рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. Риболо́вчик. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 15. РИБА́ЛКА, и, 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. — Покажіть, — сказав, — онуку, Як то ловлять окунів(Нагн., Вибр., 1957, 46). 2. тільки одн., ж., розм. Те саме, що риболо́вля. Ще за часів Гомера й Феокріта Була у цвіт поезії повита Забава наша. У Назона теж Ти про рибалку спогади знайдеш (Рильський, 1, 1960, 168); — Колись, маленькою, мене брали на рибалку (Собко, Срібний корабель, 1961, 59). 3. тільки ж., діал. Чайка. Пливуть собі [козаки] та співають; Рибалка літає… (Шевч., І, 1963, 66); Літають над морем рибалки й баклан. — Рибалки — білясті, баклан — чорнявий. Ловлять рибу(Вишня, І, 1956, 177). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

риболов -а, ч. 1) Той, хто займається ловінням риби. 2) Те саме, що рибалка 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. рибалка -и. 1) ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. 2) тільки одн., ж., розм. Те саме, що риболовля. 3) тільки ж., діал. Чайка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації