Сесе
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:23, 6 жовтня 2018; Evsinelshchykova.fzfvs18 (обговорення • внесок)
Сесе, мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.
Словник української мови: в 11 тт.
СЕ́СЕ, займ. вказ., діал. Це.
«Най знав, що то красти», — сесі слова завертілися йому в голові (Фр., IV, 1950, 479); Дивлюся на одну ріку — і бачу другу. Дивлюся на тамту — і сесю можу собі уявити (Хотк., II, 1966, 327).
|
|
|
|
Медіа
Додаткова інформація
Джерела та література
1. Закарпатський діалект
