Мигунець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:07, 5 жовтня 2018; Vvshapoval.fzfvs18 (обговорення • внесок)
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Зміст
Словник української мови в 11 тт.
МИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм. Те саме, що кагане́ць 1. Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Uris L., 1998. Jerusalem, Doubleday and Company 2.кнен ен
